Wesen

Німецьке слово Wesen — це справжній філософ, що ховається у повсякденній мові. У його основі лежить давній індоєвропейський корінь h₂wes-, що означав «жити, перебувати, ночувати». Це не той самий корінь, що в українському слові «вечеря» — пряме спорідненння тут не встановлене, — але образ підказує гарну паралель: і те, і те про час, коли людина «перебуває», влаштовується вдома. Від цього прадавнього «перебування» німецьке Wesen успадкувало два значення: по-перше, це сама «сутність» або «єство» чогось, його внутрішня природа. А по-друге, це будь-яка складна, організована система, що існує як єдине ціле. І тут починається словотвірна магія, що нагадує українські складні слова на кшталт «лісостеп» чи «чорнозем», де два поняття зливаються в одне. Візьмімо Gesundheitswesen — буквально «система здоров'я», або Bildungswesen — «система освіти». Німці беруть поняття (Gesundheit, Bildung) і додають до нього Wesen, немовби кажучи: «а тепер погляньмо на це як на цілісний, живий організм з усіма його зв'язками». Так само, як ми кажемо «водогін», маючи на увазі не просто воду і рух, а всю інфраструктуру, німецьке -wesen перетворює абстрактну ідею на розгалужену, діючу систему.