Bild

У самому серці слова Bild лежить щось давнє, майже прадавнє: зображення, ікона, образ. Це не просто картинка, а радше відбиток, щось виліплене чи сформоване. Цей первісний сенс чудово зберігся в таких словах, як Spiegelbild (відображення у дзеркалі) чи Bildnisse (портрети). Але німецька мова, наче вмілий скульптор, бере цю глину-основу і ліпить з неї поняття, що сягають далеко за межі видимості. Зауважте, як схоже діє український корінь «-лик-»: колись він означав лише «обличчя», а нині живе у словах «вигляд» чи «безликий». Так само і з Bild. Додайте до нього Ausbildung (освіта) — і це вже не просто створення образу, а «виліплення» людини, надання їй форми через знання. Або візьміть Einbildungskraft (уява) — це сила, що дозволяє створювати образи «всередині» (ein-) себе, у власній свідомості. Таким чином, від простого зображення на стіні до Weltbild (світогляду), цілісної картини світу в голові людини, німецька мова показує, як усе наше знання, вся наша культура, є, по суті, мистецтвом створення образів.