Fehl

Слова, що виростають із німецького кореня Fehl-, нагадують український корінь хиб-. Обидва починають свій шлях з простої ідеї промаху, хибного кроку, але розростаються у цілі дерева значень, що сягають від побуту до найвищих сфер права та політики. Порівняйте: наш «хибний» крок, «хибне» судження, «схибити» під час роботи. Так само німецький Fehltritt — це і буквальний хибний крок, і переносна помилка, що може зруйнувати репутацію. Коли ж до цього кореня долучаються інші слова, народжуються поняття, що описують складніші явища. Fehlentscheidung — це не просто помилка, а саме «помилкове рішення», наслідки якого можуть бути фатальними, як у великій політиці, так і в спорті. А Fehlentwicklung описує цілий процес, що пішов не туди, «неправильний розвиток» подій чи навіть суспільства. Цікаво, що в обох мовах ця ідея «хиби» чи «помилки» легко поєднується з іншими поняттями, утворюючи точні, часом безжальні визначення. Німецька мова, однак, робить це через складання слів-цеглинок в одну довгу конструкцію, тоді як українська частіше використовує прикметники та прийменники. Але сам імпульс — назвати помилку точно, вказавши, де саме вона сталася, — є спільним.